23 січня 1947 року - пам'ятний день

23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині загинули четверо незламних діячів українського визвольного руху. У нерівному бою з московськими окупантами полягли Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — засновник військової контррозвідки ОУН, єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець, а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Романа Шухевича — Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Через надзвичайно високий рівень конспірації про долю Марії Римик упродовж тривалого часу існувало дуже мало відомостей. Вона належала до найближчого кола довірених осіб Проводу та підтримувала зв’язок із Головою Служби безпеки ОУН Миколою Арсеничем і крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком (Мікушка, Маріян).

У виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», підготовленому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик офіційно вшановано як одну з колишніх учениць Чортківської гімназії, які «загинули як воїни УПА в нерівних боях проти московського окупанта».

Микола Арсенич користувався репутацією одного з найкращих конспіраторів ОУН. Саме під його керівництвом розпочалося формування та розбудова ефективної мережі територіальних органів СБ ОУН, а також відбувалося вдосконалення форм і методів розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.

Завдяки Арсеничу СБ ОУН стала ключовим чинником виживання українського визвольного руху й під його проводом залишалася боєздатною навіть за умов масштабних ворожих операцій. Мережа СБ мала чітку структуру та діяла майже незалежно від інших підпільних ланок, забезпечуючи контррозвідувальний захист конспіративних ліній зв’язку.

У 1946 році рішенням Української головної визвольної ради (УГВР) Миколу Арсенича нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.